У рамках свого візиту до громади Святого Павла єпископ Павло Шварц долучився до традиційного заняття — «Біблійної години», яка щонеділі збирає парафіян для спільного вивчення Слова Божого.

Лютеранська традиція здавна надає особливого значення особистому читанню та осмисленню Святого Письма. Для віруючих Лютеранської церкви Біблія є найвищим авторитетом у питаннях віри та життя — саме цей принцип став основою Реформації, започаткованої Мартіном Лютером.

Під час зустрічі єпископ Павло Шварц активно спілкувався з парафіянами, ділився власними богословськими поглядами та відповідав на запитання щодо тлумачення біблійних текстів. Для членів громади це стало цінним духовним досвідом, адже єпископ має глибокі знання у сфері теології та великий досвід участі в міжнародних релігійно-наукових заходах.

Особливо яскравим прикладом його богословської праці став виступ на семінарі, присвяченому 1700-річчю Першого Вселенського (Нікейського) собору, який проходив в Одесі, в травні цього року, де він виголосив доповідь «Протестантський погляд на Нікейський Собор». У ній єпископ окреслив головні аспекти екуменічного діалогу між лютеранами, римо-католиками та православними, який нині триває у зв’язку з 1300-річчям Нікейського собору.

Окрему увагу він приділив питанню відомої формули «і Сина» (Filioque), доданої у західній традиції до Нікейсько-Константинопольського символу віри. Саме ця фраза залишається однією з ключових богословських розбіжностей між Сходом і Заходом. Всесвітня Лютеранська Федерація, прагнучи сприяти порозумінню, рекомендувала своїм церквам використовувати символ віри у первісному вигляді — без додатку «і Сина». Проте більшість лютеранських церков не стали змінювати богослужбову практику, адже вирішення глибших розбіжностей потребує не формальних, а духовно-діалогічних кроків.

Єпископ наголосив, що справжній екуменічний поступ полягає не у видаленні розбіжностей, а у пошуку спільного розуміння. Цією основою є віра в Триєдиного Бога та ідея соборності, спільна для всіх християнських традицій.

Павло Шварц підкреслив, що для лютеран особливе значення мають перші чотири Вселенські собори, які визначили богословське вчення про Святу Трійцю. Їх визнають і лютерани, і римо-католики, і православні — у цьому питанні між церквами немає жодних суперечностей.

Підсумовуючи спілкування, єпископ заохотив громаду й надалі поглиблювати вивчення Святого Письма, адже саме спільна віра у Триєдиного Бога і взаємна повага допомагають розвивати добрі міжконфесійні відносини та зростати у духовній єдності.