П’ять років тому в селі Новоградківка розпочалося служіння, яке стало справжнім джерелом турботи, тепла й Божої любові для багатьох. Соціальна кухня Євангелічно-лютеранської громади, якою опікується пастор Олександр Гросс, щотижня забезпечує гарячими обідами 31 людину в селах Новоградківка, Мар’янівка та Йосипівка.

Двічі на тиждень у ці маленькі населені пункти приходить не просто їжа — приходить увага, співчуття і нагадування про те, що кожне життя має цінність. У цьому служінні поєднуються щирість віри, соціальна відповідальність і глибоке розуміння людських потреб.

Цього разу я хотів би більше сказати не про саму кухню, а про людей, яким ми служимо. В кожного з них — своя історія. Усі вони опинилися в непростих життєвих обставинах. Коли ти вже в поважному віці, сил стає менше, а довкола — дедалі більше байдужості. Ти ніби стаєш невидимим,” — ділиться пастор Олександр.

Для багатьох із цих людей служіння стало єдиним джерелом турботи, підтримки, а інколи — навіть розмови. У кожному приготованому обіді — частинка любові. У кожному візиті — свідчення того, що тебе не забули.

“У християнському світі так не має бути. Кожна людина має безцінну гідність. Ісус Христос віддав за нас своє життя, щоб ми відчули любов Небесного Отця. Тому своїм служінням ми хочемо сказати кожному: ‘Бог тебе любить’. Ми не очікуємо нічого у відповідь. Ми просто хочемо, щоб ці люди відчули, що вони не самі, що вони важливі,” — говорить пастор.

Соціальна кухня — це не лише про їжу. Це про надію. Про відновлення гідності. Про щоденні маленькі дива, які відбуваються завдяки підтримці друзів, жертводавців і тих, хто молиться.

“Ми дуже вдячні всім, хто з нами. Кожна пожертва, кожна молитва — це участь у справі любові. Дякуємо Богу за кожного з тих, кому можемо послужити. Вони залишаються гарними і важливими. Дякуємо Богу за кожного!”

Це служіння — про людяність. Про християнську відповідальність. І про те, що навіть на краю життя можна відчути тепло, підтримку і безумовну любов.